Наступна новина > < Попередня новина

16.07.2019 22:57 давність новини: 5 р.
Автор:  Прес-служба ДП «Гайсинський лісгосп»
Категорія: Загальні новини

У наших нащадків завжди буде ліс!

Українські лісівники вірні давнім традиціям: у лісі і працюють, і живуть, і весілля гуляють, і дітей виховують. Життя таких людей невідривне від лісу, де вони знають не те що кожну ділянку, а практично кожне дерево. Вони дивляться на світ під іншим кутом, крізь призму життя природи. Пильне око такого лісівника помічає усе те, що для звичайного обивателя здається дрібницею, такі лісівники-практики часто покладаються на інтуїцію і досвід більше, ніж на книжну теорію. Вони свято поважають кожного мешканця лісу. Адже у цьому храмі природи усе потрібне і тісно взаємопов’язане: дерево-ягода-квітка-комаха-пташка-хмарка-сніг-дощ і навіть… бур’янець.
Саме таким є герой сьогоднішньої розповіді. Майстер лісу обходу № 6 Гайсинського лісництва ДП «Гайсинський лісгосп» Іван Миколайович Ткачук працює у лісовому господарстві уже впродовж 20 років. Освіту здобув у тодішньому Вінницькому залізничному технікумі (нині – транспортний коледж), відділення лісового господарства. Робочу стежину розпочав у Гайсинському лісгоспі, пізніше працював у Хмільницькому лісгоспі, а потім повернувся на свою рідну Гайсинщину. Спочатку трудився на посаді, яка по-тодішньому називалась «лісник». Далі був майстром лісу, старшим майстром лісу, лісничим.
Сьогодні уже нечасто лісівники погоджуються жити на лісових кордонах. У колишні часи це було нормою, хоч і ніхто не заперечує, що такі умови життя для сім’ї завжди були пов’язані з певними обмеженнями. Іван Миколайович прожив із сім’єю не один рік у лісі, мешкали на трьох лісових кордонах: в урочищі Михайлівська дача обходи №6 і №7, у Кам’яногірці обхід №1. І побравшись із дружиною, весілля відгуляли тут, на лісовому кордоні.
До речі, саме цей лісовий кордон виявився «щасливчиком» на святкування одружень – аж тричі там гуляли весілля гайсинські лісівники. На запитання, чи не побоялась тоді молода дружина розпочати сімейне життя у лісі, Іван Миколайович відповідає: «Ні, вона ж – дочка лісника, звикла до цього!».
Разом із дружиною Іван Миколайович зростив двох синів та доньку. Пішов стопами своїх діда по мамі і батька його старший син, який народився на лісовому кордоні. Студент Вінницького транспортного коледжу (відділення лісового господарства) може стати уже династійним лісівником.
І.М. Ткачука поважає керівництво Гайсинського лісгоспу і Гайсинського лісництва як достойного та відповідального лісівника, шанують колеги та усі, хто його знає. Відповідальний, чесний, працьовитий – таких лісівників ставлять у приклад молодому поколінню, такі лісівники день при дні створюють та оберігають наші подільські ліси, вкладають у цю благородну справу всі знання, досвід, щирість своєї душі та силу своїх рук. Це справжній господар, який стежить за порядком на усіх ділянках свого обходу, несе відповідальність за збір насіння, вирощування сіянців, підготовку ґрунту, висаджування і догляд за молодими насадженнями, приживлюваність молодих культур, береже їх як зіницю ока та практично цілодобово охороняє ліс та його мешканців.
А коли лісові насадження у таких надійних руках дбайливого господаря, то й результат – завжди радує! Цього року і дубочки гарно посходили і пішли в ріст, политі щедрими весняними зливами, і модрина прижилась, і горіх чорний, і берека лікарська та інші породи. Й цьогорічні, й старші культури радують хорошим приростом та загальним станом. Щедра подільська земля і роботящі руки вінницьких лісівників – це залізна гарантія того, що у наших нащадків є і завжди буде ліс!