Коротка довідка

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І ПЛОЩА

Державне підприємсво «Гайсинське лісове господарство», скорочена назва ДП «Гайсинський лісгосп» розташований в східній  частині Вінницької області на території Гайсинського, Теплицького, Немирівського, Іллінецького, Тростянецького  адміністративних районів та м. Ладижин.

АДМІНІСТРАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА

Район Ліснитво Площа
Гайсинський район Ситківецьке лісництво 2158,8
Гайсинське лісництво 3578,5
Басаличівське лісництво 6235,2
Соболівське лісництво 996,3
Всього по району 12968,8
Іллінецький район Ситківецьке лісництво 4,1
Гайсинське лісництво 931,4
Всього по району 935,5
Тростянецький район Ладижинське лісництво 853,2
Всього по району 853,2
м. Ладижин Ладижинське лісництво 1581
Всього по місту 1581
Немирівський район Ситківецьке лісництво 1342,4
Всього по району 1342,4
Теплицький район Соболівське лісництво 1665,4
Всього по району 1665,4
Разом 19346,3

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

Гайсинський лісгосп був організований  в 1930 році на базі укрупнення Соболівського і Монастирищинського лісництв Вінницького облттресту.  При організації лісгоспу в його склад були включені Ократівське, Ладижинське, Зятковецьке, Соболівське, Михайлівське, Гранівське і Оратівське лісництва. В 1937 році Гранівське і Михайлівське лісництва були об’єднані в Михайлівське, а Ократівське і Зятківецьке – в Зятківецьке лісництво.
В 1954 році із складу лісгоспу виключено Моастирищанське лісництво (3709 га). В 1955 році Оратівське лісництво (2380 га) передане Іллінецькому лісгоспу, а в склад Гайсинського лісгоспу включене Ситківецьке лісництво (4333 га) із Іллінецького лісгоспу.
В 1956 році в склад Соболівського лісництва прийнято від Уманського лісгоспу  урочище «Терновий ліс», розташоване у Вінницькій області, яке в 1965 році в свою чергу, передане Бершадському лісгоспу.
В 1960 році згідно рішення Вінницького облвиконкому були перейменовані лісництва відповідно їх місцезнаходженню, Зятківецьке в Басаличівське, Михайлівське в Гранівське, а в 1970 році Гранівське в Гайсинське.
В 1997   року Дашівському лісомисливському передано ур. «Курбалин» (542) га., а в 2015 р. ур. «Цигани» (363,8 га).
Землі лісового фонду, які є державною власністю, були надані в постійне користування Гайсинському лісгоспу при його організації в 1936 році (Постановление ЦИК и СНК СССР от 02.07.1936г). Право постійного користування було підтверджено «Распоряжением СНК СССР за   № 14537-р от 14.07.1944года» згідно якого, територія лісгоспу була розподілена на групи і господарські частини (категорії лісів).
Відповідно до Лісового  Кодексу України (Розділ Y111. Прикінцеві положення, пункт 5) «До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування».
Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу відбулося в 1922 році, яке проводилось в Монастирищанському лісництві, в Михайлівському і Соболівському в 1923 році, Оратівському – 1928 році, Гранівському, Зятковецькому і Ладижинському – 1927 році.
Наступні лісовпорядні роботи проводились  в 1937, 1948, 1960, 1963, 1970, 1982 роках. Починаючи з 1992 року на всій території лісгоспу проводиться безперервне лісовпорядкування.
В 2001 році безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів.
В 2011 році проведено базове лісовпорядкування на площі 19418,6 га.
Після передачі   ур. «Цигани» в 2015 році площа лісгоспу стала 19054,8.
В 2015 році прийнято 291,5 га земель, які заліснено на неугіддях.
Станом на 1.01.17 році площа ДП «Гайсинський лісгосп» 19346,3 га.

КЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

Клімат даного району помірно-континентальний, формується під впливом, головним чином, повітряних атлантичних мас. Характеризується клімат відносно м'якою зимою та теплим вологим літом.
Вегетаційний період триває 215 днів у році.
Середньорічна кількість опадів коливається і досягає 590 мм.
Вітровий режим території характеризується напрямком, що залежить від взаємного розташування областей високого і низького тисків, і швидкістю, що залежить від різниці атмосферного тиску взаємодіючих областей.
На даній території зимою весною і восени переважають південно західні вітри. Влітку активізується азорский максимум і збільшує повторюваність західних вітрів. Циклонічна діяльність особливо активно виявляється в зимовий період, при проходженні циклонів спостерігаються вітри різних напрямків.
Сильні вітри в даному районі спостерігаються в період активної циклонічної діяльності, найчастіше в холодний період року. Істотну роль у процесі посилення вітру грає рельєф місцевості та висотні відмітки.
Максимальна швидкість вітру, головним чином, складає 16-20 м/с, в окремі роки – досягає 24-28 м/с, пориви – до 30 м/с.
Температура повітря:
  • середньорічна 8,9˚С;
  • максимальна 38˚ С;
  • мінімальна мінус 31˚ С;
  • при ожеледі мінус 5˚ С.
Середній тиск повітря – 742 мм ртутного стовпа.
Опади
Режим опадів характеризується середніми багаторічними сумами опадів по місяцях та за рік. У річному ході місячних сум опадів максимум випадає на літні місяці, мінімум – у березні. В окремі роки місячні суми опадів, у залежності від умов атмосферної циркуляції, можуть значно відхилятися від середніх багаторічних сум, перевищуючи їх у 2-3 рази.
Середня кількість опадів за рік 590 мм.
Сніговий покрив і промерзання ґрунту
Сніговий покрив на даній території з'являється у другій декаді гудня і сходить наприкінці березня. Середньорічне число днів зі сніговим покровом до 98. Висота снігового покриву (середня з найбільших декадних висот), у зв'язку з частими відлигами, невелика і складає 10-15 см; найбільша – досягає 45 – 50 см.
Невелика висота снігового покрову приводить до досить глибокого промерзання ґрунту. Середня глибина промерзання ґрунту 60-85 см,  максимальна глибина промерзання – 120 см.
Грози
Грози на даній території спостерігаються з квітня по вересень, рідко бувають в інші місяці року. Виникнення гроз, головним чином, зв'язано з проходженням холодних фронтів.
Тривалість гроз  у середньому за рік – 40-50 годин.
ГРУНТИ ТА ПІДГРУНТЯ
Ґрунтоутворюючими материнськими породами являються леси і лесовидні суглинки  товщиною від 5 до 7 м, а також алювіальні відклади на яких сформовані сучасні грунти.
Найбільш поширеними грунтами в районі розташування лісгоспу являються опідзолені сірі і темно-сірі лісові грунти, а також чорноземи опідзолені, чорноземи мало гумусні. Сірі лісові грунти займають схили межиріч внаслідок, чого вони в значній мірі еродовані.
Більш плоскі ділянки межиріч займають темно-сірі лісові грунти, а по низинах на менш деградованих ділянках – чорноземи наносні. За механічним складом вони глинисті або суглинисті по степеню вологості – свіжі.
Рідко зустрічаються дерново-підзолисті супіщані та глинисто-піщані грунти в Гайсинському, Басаличівському і в Ладижинському лісництвах.
Рівень грунтових вод коливається від 2 до 5 метрів в долинах і поймах річок до 20 метрів на підвищеннях.
З погляду охорони навколишнього середовища господарська діяльність підприємства не робить негативного впливу на режим і якість водних ресурсів.
Гідрогеологічні умови території лісгоспу пов’язані з геологічною будовою, тектонікою та фізико – географічними факторами.
Територія лісгоспу розташована в басейні річки Південний Буг. Притоки Південного Бугу  річки Сіб, удич Тьма, Сура.
Ступінь дренування району гідрологічною сіткою в цілому слід рахувати достатньою.
Загальне зволоження території характеризують: середня багаторічна річна сума опадів, висота снігового покрову, глибина перемерзання ґрунтів.

ХАРАКТЕРИСТИКА РІК ТА ВОДОЙМ

Назва річки Куди впадає ріка Загальна протяжність, км; площа водоймищ, га Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м
Згідно нормативів Фактична
1 2 3 4 5
р. Південний Буг (Ладижинське вод-ще) Чорне море 317 1000 1300
р. Сіб р. Південний Буг 115 1000 -
р. Удич р. Південний Буг 56 300 -
р. Кропив’янка р. Південний Буг 25 150 -
р. Кіблич р. Сіб 60 300 -
р. Сорока р. Сіб 36 150 -
Ширина лісових смуг виділена вздовж берегів р. Південний Буг та навколо Ладижинського водосховища, які примикають до лісових масивів  Басаличівського та Ладижинського лісництв.
Інші річки протікають по території розташування лісгоспу поза межами лісового фонду.
Загальна площа вод на території земель лісогосподарського призначення підприємства незначна  і становить 13,4 га.